Powered By Blogger

неділя, 5 лютого 2012 р.

Судові "фокуси" Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області!

За змістом ч.1.ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України повістка вручається під розписку. Ч.2 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає приєднання цієї розписки до матеріалів справи. Цікаво буде подивитись на ту розписку, яка прєднана до матеріалів справи, і на думку суду, буде свідчити про те, що сторона позивача належним чином повідомлена про час, місце та дату судового засідання. Більше того, дуже багато сумнівів у цьому документі, щоб вважати його повісткою про виклик до суду, адже суд прямо не викликає особу.

А частина 3 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає вручення повістки не пізніше ніж за три дня до судового засідання. Нормативи пересилання поштової кореспонденції по Україні передбачають пересилання простого листа у термін чотири дні. Цікаво, яким чином позивач мав би прибути до судового засідання, коли установа поштового зв"язку отримала даний лист для відправки 28.01.2012 року, про що свідчить штамп на конверті. Такий "почерк" характерний для Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області. Але це буде тривати не довго!!!

Правилами надання послуг поштового зв"язку, які затверджені Постановою КМУ від 17.08.2002 року № 1155, детально врегульвана процедура отримання до пересилки, пересилка та процедура вручення судових повісток. Працівникам апарату Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області треба ці процедури вивчити!!! Більше того, судові повістки повинні надсилатись сторонам у адміністративному процесі рекомендовани поштовим відправленням з повідомленням про вручення поштового відправлення адресату.

пʼятниця, 3 лютого 2012 р.

... перший крок!

Нехай на крилах облечу світи,

Нехай обійму світ відкритим серцем,

Не стане легше жити ані йти,

Бо кожен крок - завжди буває першим.

.....                                     Галина Фесюк,
                                          радіотележурналіст.

Інформаційний запит до начальника Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова (структуриний підрозділ Міністерства Оборони України

Інформаційний запит начальнику Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова
Інформаційний запит було направлено рекомендованим поштовим відправленням
з повідомленням про вручення адресату



А ось відповідь! Дуже важко судити про адекватність авторів документу (виконавець - Горох, підписав - Максименко). В запиті не йдеться про конкретну особу, а йдеться про конкретний документ! А що стосується цивільно-правових відносин - то тут зовсім мрак! Цікаво, а де був їхній юрист!

А конверт, в якому надійшла відповідь на інформаційний запит, заслуговує окремої уваги. По перше: відпровідь у діловодстві установі зареєстровано під №269 23.01.2012 року, а штамп на конверті установи поштового зв"язку про про прийом даного відправлення датований 31.12.2012 року - де цей "шедевр інформаційного навантаження" валявся вісім днів? І чому лист у запечатаному вигляді окремо не зареєстровано? По друге: У інформаційному запиті запитувач чітко вказує свою поштову адресу. Але посадова особа КЕВ міста Львова, яка оформлювала дане поштове відправлення на конверті не вказує повної адреси отримувача, а саме - відсутній індекс, номер поштового відділення та номер поштової скриньки отримувача, цифра "644" написана працівником пошти отримувача.  Отже, було створено всі умови для втрати цього листа, а відтак втягування у безконечну переписку з військовим "мудрим" чиновником!!! Але так не буде!
... Продовження буде!!!

четвер, 19 січня 2012 р.

Життя - це праця! А де соціальна справедливість?

Тільки праця приносить позитивні наслідки кожній людині, суспільству, державі. Постійна, важка, творча праця кожної працездатної людини є необхідністю. І тому праця жавжди була, є і буде володаркою світу. Все залежить від того, в чиїх руках знаходиться власність на засоби виробництва, а відтак і мудрий розподіл результатів, здобутків праці.
А це і є соціальна справедливість!!!

Комментарии (0) Просмотров (0)

ВИ НЕ ДОВІРЯЄТЕ СУДДІ???

            Суддя,який розглядає мою цивільну справу, упереджено ставиться до моїх доказів, перериває мене під час моїх промов, не бажає вислуховувати пояснення. Чи маю я право для відводу судді?
             Відповідно до ч.5 Цивільного процесуального кодексу України суд зобов"язаний поважати честь і гідність усіх учасників процесу та здійснювати правосуддя на принципах їх рівності перед законом і судом. Якщо ж у Вас такої впевненості немає, то ви можете заявити судді відвід. Законодавство надає  можливість відводу судді за наявності для цього достатніх підстав.
            Отже, суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу за ст. 20 Цивільного процесуального кодексу ящо:
-- якщо під час попереднього слухання цієї справи брав участь у процесі як свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, представник, секретар удового засідання;
-- прямо чи опосередковано зацікавлений у результатах розгляду справи;
-- є членом сім"ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, брат, сестра, дід, баба, онук, онука, усиновлювач чи усеновлений, опекун або піклувальник, член сім"ї або близький родич цих осіб) сторони чи інших осіб, які беруть часть у справі;
          Якщо є підстави для відводу судді, то ви маєте право це здійснити, подавше відповідне клопотання (заяву) до цього самого суду, а вирішуватиме суддя, який розглядає справу. Якщо заява про відвід буде задоволена, то далі справа буде розглядатись у тому самому суді, але іншим суддею.
          Однак слід пам"ятати, що заява про відвід судді - захід крайній і відповідальний, оскільки необгрунтованим відводом можна створити надмірне напруження у процесі  та ускладнити розгляд справи. Але якщо у Вас є достатні підстави для недовіри судді, то такий відвід буде розумним заявити.
             Про відпустку дружини!
           Чи має право працівник приватного підприємства, який є дружиною військовослужбовця, взяти основну відпустку в будь-який час і у повному обсязі (24 календарних дні?).
            У відповідності до статті 2 Закуну України "Про відпустки" від 15 листопада 1996 року №504/96-ВР право на відпустку мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, організаціями, установами незалежно від форм власності та галузевої належності, виду діяльності, а також працюють за тудовим договором у фізичної особи. Отже, право на відпустку поширюється і на працівників приватних підприємств.
            Як передбачено пунктом 6 частини 20 статті 10 Закону України "Про відпустки", дружинам (чоловікам) військовослужбовців щорічні відпустки надаються за бажанням працівника у зручний для нього час . Більше того, це узгоджується також із частиною 4 статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-12, згідно якого дружинам військовослужбовців за їх бажанням щорічна відпустка надається одночасно з відпусткою чоловіка.

19.01.2012